Копачівська гімназія Деражнянської міської ради Хмельницької області

Що таке булінг?

Залякування - це небажана, агресивна поведінка серед дітей шкільного віку, яка передбачає реальний або сприйманий дисбаланс влади. Поведінка повторюється або може повторюватися з часом. Діти, котрі залякують, або котрих можуть мати серйозні, тривалі проблеми.

Булінг – це коли поведінка агресивна та включає:

Дисбаланс сили: діти, які знущаються мають більше сили, доступ до небажаної інформації або популярність, - щоб контролювати або шкодити іншим. Дисбаланс потужності може змінюватися в часі та в різних ситуаціях, навіть якщо вони включають однакових людей.

Повторення: поведінка хуліганства трапляється неодноразово чи потенційно може траплятися неодноразово.

Залякування включає в себе такі дії, як загроза, розповсюдження чуток, атакування когось фізично або словесно.

Типи знущань. Існує три види залякування:

Словесні знущання кажуть або пишуть неприємні для потерпілої дитини речі. Словесні знущання включають:

• Тізинг( дражнити)
• Надання прізвиськ

Соціальне залякування, яке іноді називають реляційним залякуванням, передбачає шкоду репутації чи відносин. Соціальне залякування включає в себе:

• Змусити когось залишатись із якихось цілей
• Говорити іншим дітям, щоб не бути з ким-небудь друзями
• Розповсюдження чуток про когось
• Принижувати когось публічно
• Фізичне знущання включає ушкодження тіла.

Фізичне знущання включає в себе:

• Удари / збивання
• Ламання чи розбивання чужих речей
• Робити грубі рухи рук
• Де і коли відбувається знущання

Залякування може виникнути під час або після шкільних уроків. Хоча більшість залякування відбувається у будівлі школи, значний відсоток також відбувається в таких місцях, як на ігровому майданчику. Це також може трапитися в школі, в на вулиці чи в Інтернеті.

Хто знаходиться під ризиком

Залякування може статися в будь-якому місці: містах, передмістях чи сільських населених пунктах. Залежно від навколишнього середовища, деякі групи - такі як молодь з обмеженими можливостями та соціально ізольована молодь - можуть мати підвищений ризик залякування.

Як правило, діти, які потерпають від хвороби, мають один або декілька з наступних чинників ризику:

Вони сприймаються як такі, що відрізняються від своїх однолітків, таких як надмірна вага, окуляри або інший одяг, новинка в школі або неможливість дозволити собі те, що діти вважають "круто".

Сприймаються як слабкі або нездатні захистити себе

Занепокоєні, тривожні або мають низьку самооцінку

Менш популярні, ніж інші, і у них мало друзів

Діти більше схильні до знущання інших

Є два типи дітей, які частіше залякують інших:

Деякі з них добре пов'язані зі своїми однолітками, мають соціальну владу, надмірно стурбовані своєю популярністю і люблять домінувати або керувати іншими.

Інші люди більш ізольовані від своїх однолітків, вони можуть бути депресивними або тривожними, мати низьку самооцінку, бути менш залученими в школі, легко піддаються тиску однолітків.

Діти, які мають ці чинники, частіше зачіпають інших;

Агресивні діти

Мають менше зацікавленості у батьків чи проблеми у себе вдома

Думають погано про інших

Діти яким складно дотримуватися правил

Дивляться на насильство позитивно

Діти друзі котрих також залякують когось.

Пам'ятайте, що ті, хто залякує інших, не повинні бути сильнішими або більшими, ніж ті, кого вони ображають. Дисбаланс потужності може виникнути з ряду джерел - популярності, сили, пізнавальних здібностей, а також можуть бути діти, які можуть зазіхати більше, ніж одну з цих характеристик.

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

Відповідно до Закону України від 18 грудня 2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який набрав чинності 19.01.2019 року Верховна Рада України постановила:

Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

1) частину другу статті 13 після цифр "173" доповнити цифрами "173-4";

2) доповнити статтею 173-4 такого змісту:

"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

2. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):

2) частину другу статті 25 «Права та обов'язки засновника закладу освіти» доповнити:

· «здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

· розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

· сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу».

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;

• наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого";

2) частину другу статті 25 «Права та обов'язки засновника закладу освіти» доповнити:

· "здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

· розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

· сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу".

3) частину третю статті 26 «Керівник закладу освіти» доповнити :

• "забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

• з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

• розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

• повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти".

5) у статті 53 «Права та обов'язки здобувачів освіти»:

У частині першій Здобувачі освіти мають право:

• Захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою.

• На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)".

Частину третю доповнити:

Здобувачі освіти зобов'язані: "повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб"

1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

§ невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

§ за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

§ повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

§ повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

§ скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

* Заява складається заявником власноруч (ЗРАЗОК заяви).

* Заяву можуть подавати особи, яким виповнилося 14 років. Якщо свідком випадку булінгу стала особа, яка не досягла 14 років, то заяву подають батьки або особи, що їх замінюють.

* Заяви щодо випадків булінгу можна подавати до кабінету заступника директора з виховної роботи.

Відповідальна за розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами, а також за процедуру подання заяв про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб призначено заступника директора з виховної роботи Дорошенко Лесю Іванівну

Поради батькам

Просвітницька інформація для батьків «Викресли булінг!»

89% молоді вважає булінг (цькування) проблемою в українських школах. Кожен другий школяр є жертвою булінгу. Це серйозна проблема, яка може негативно вплинути на дитину.